[bi3on.info] - Жваве обговорення Податкового Кодексу не може не привернути увагу. Відправною точкою для дискусій на різних рівнях стало прийняття Верховною Радою 17 червня 2010 року проекту даного документу, внесеного на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів.
Враження від запропонованого проекту склалося негативне. Передусім це стосується представників малого та середнього бізнесу, адже для них наслідки прийняття Податкового кодексу можуть бути вкрай несприятливі. Опозиційний прем'єр Сергій Соболєв зазначив, що вся відповідальність за розроблення Податкового кодексу лежить на віце-прем'єрі Сергієві Тігіпку, і не виключив, що фракція БЮТ може підтримати його відставку.
Більш широкими є плани комуністів, які промахи податкового кодексу приписують всьому уряду, а отже, як вихід бачать його відставку. "Все те, що робить сьогодні уряд Азарова і президент Янукович, душить українську економіку, знищує малий та середній бізнес, і звісно, знищує можливість формування середнього класу. Сергій Тігіпко - маленька сошка у цій великій ідеологічній грі, нав'язаній донецьким бізнесом. Тож, потрібно ставити питання ширше, про відставку уряду Азарова", - заявив комуніст Леонід Грач.
Що являє перша спроба такого таки важливого для упорядкування податкової системи документа?
Найбільш болючим став проект для підприємств, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Не потрібно бути мудрецем, щоб побачити, що усю «простоту» дана система втратила. По-перше, у документі зазначено, що платниками податку є фізичні особи-підприємці, які протягом чотирьох кварталів, що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають набору наступних вимог: необхідно пропрацювати на загальній системі оподаткування протягом року з доходом не більше 500 тисяч гривень і кількістю працівників, яка не перевищує десяти осіб.
Другою завадою на шляху до спрощеної системи стає значне звуження сфери її застосування, адже тепер до видів діяльності, на які поширюється обмеження включено оптову торгівлю, торгівлю у інтернет-магазинах, діяльність у сфері розваг, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів, видобуток та виробництво дорогоцінних металів і каміння та інші. До того ж право стати підприємцем-спрощенцем втратили представники таких професій як аудитори, бухгалтери, юристи.
По-третє, не входитиме до сфери застосування спрощеної системи діяльність, пов'язана з організацією торгівлі на ринках або у торгівельних об'єктах.
І нарешті, для юридичних осіб встановлюється ставка єдиного податку у розмірі 6% бази оподаткування замість двох ставок - 10% з включенням ПДВ та 6% плюс ПДВ.
Окрім вищезгаданих моментів, що стосується спрощеної системи оподаткування, новий Податковий кодекс представив громадськості низку інших суперечливих тез. Зокрема: так і не з’явилася така очікувана диференційована ставка податку на доходи фізичних осіб. Усіх - найбідніших і найбагатших українців об’єднуватиме податок 15%
Знову ж таки для приватних підприємців запроваджується пенсійний збір. Зараз його включено до складу єдиного податку. "Це означає - якщо раніше підприємець сплачував двісті гривень єдиного податку, з яких щонайменше 90 ішло на соціальні платежі, то тепер ці двісті гривень повинні будуть сплачуватися до бюджету, а соціальні платежі уряд пропонує сплачувати додатково", - пояснює народний депутат, заступник голови партії «За Україну!» Ксенія Ляпіна.
На податкові канікули, на жаль, також матиме змогу піти не кожен. Адже оборот малих підприємств не має перевищувати 100 тисяч гривень на рік, що є не такою і значною сумою.
Осуд викликала і та частина кодексу, в якій зазначається про широкі і надзвичайні повноваження податкових органів. Податківці матимуть право на планові, позапланові перевірки, обстеження, контрольні розрахункові операції, інвентаризацію майна платника податку, вони мають право визнати недійсними рішення установчих зборів або інші рішення засновників, зупиняти фінансові операції платників податків у разі їхньої відмови від перевірки та недопущення працівників податкових органів до обстеження приміщень, ненадання інформації в повному обсязі. Тобто підприємства фактично у обличчі податкової отримують мало не ще одних власників, які вершитимуть долю їхнього бізнесу.
Зваживши на критику, яка полилася на проект з Податкового кодексу з боку аналітиків, учасників ринку, опозиції, уряд придумав, на перший погляд, дуже благородний захід - всеукраїнське обговорення документу, яке стартувало 3 серпня, і в вересні вже були презентовані його результати. Дана акція - це начебто шанс кожному платнику податків внести свою пропозицію до важливого зібрання законів. І обурення народу таки було підкріплено діями, адже в результаті громадського обговорення надійшло 5 тис. пропозицій і поправок до Податкового кодексу.
Та чи були вони враховані? «Жодної принципової поправки, яка б дала поштовх розвитку підприємництва - не враховано, зазначив керівник Клубу підприємців Львівщини Андрій Якимів. А підприємці, як уже було сказано раніше, якраз та ланка суспільства, розвиток якої гальмуватиме прийняття даного кодексу.
Не можна сказати, що уряд не вніс ніяких поправок, але всі побажання громадськості втілилися лише у косметичному ремонті у червні представленого проекту.
Отже, малому бізнесу таки пообіцяли канікули на 5 років, однак, для рівноваги залишаються виплати пенсійному фонду. Як зазначив віце-прем’єр Борис Колесніков: «Ми всі солідарно сплачуємо внески до Пенсійного фонду і солідарно одержуємо пенсії. То чому представники малого бізнесу - платники єдиного податку не беруть участі в цих видатках? Вони ж прийдуть до держави по пенсію, отже, мають сплачувати внески до Пенсійного фонду. Це не податок на бізнес, це - участь у вашій майбутній пенсії».
Враження двояке: з однієї сторони проектом передбачено спрощення системи звітності. Замість великої кількості паперів підприємці, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, будуть надавати лише один звіт до Пенсійного фонду. Але з іншого боку відчуття повноцінної відпустки на майбутні 5 років втрачене.
Середній бізнес матиме відпочинок лише в контексті курсу на галузеві пільги. Тобто податкові канікули на 10 років чекатимуть легку промисловість та готельний бізнес. Ніхто не відміняв рівновагу у діях уряду, тепер перша позбудеться права на ввіз в країну секонд-хенду.
Що стосується податку на прибуток, то до 2014 року його поступово зменшать до 16%. З 2014 планується зменшити і податок на додану вартість з 20 до 17 відсотків.
Податки на статки багатшої частини українців не були реалізовані у повному намірі і в оновленому кодексі. Така очікувана диференційована шкала податку на прибуток виявилась лише міфом. Уже знайомим усім податок (15%) сплачуватимуть усі, у кого дохід менше, ніж 10 мінімальних зарплат (як відомо, з липня 2010 року мінімальна зарплатня становить 888грн). А от наприклад, гранична ставка податку у Франції становить 45%, а Великобританія підвищила максимальний рівень податку на осіб з доходами понад 150 тисяч фунтів стерлінгів з 40% до 50%.
Також цікавий новий для українського суспільства податок на депозити. Згідно з кодексом, оподатковуванню підлягають ті банківські вклади, що перевищують 200 тис.грн. Цікаво, чи багато українців після кризового періоду, та підірваної довіри до фінансово-кредитних установ, залишають такі депозити? Та і не зовсім зрозуміло чи про сумарні кошти на усіх вкладах однієї особи йдеться.
Після багатьох непорозумінь з формулюванням податку на нерухомість, нарешті стало зрозуміло, які «зайві» метри будуть оподатковуватись. За кожен квадратний метр буде стягуватись 10 грн. на рік, коли на одну особу припадає більше 40 кв. у квартирі, або не менше ніж 100 кв.м у домі, який знаходиться у місті, чи 200 кв м у сільській місцевості на сім’ю.
Чи закінчаться податкові баталії, і буде прийнято «один з найдемократичніших» Податкових кодексів поки невідомо. Але усі обговорення з народом цього документу гарно ілюструють той момент, що коли відредагований кодекс був представлений на початку серпня людям, то швидко стало зрозуміло, що існує документ мінімум у 2 варіантах - Мінфіну та Тигіпка, тому що власне обговорювати, і чи є сенс, коли із декілька тисячної кількості поправок надісланих уряду прийнято незначну кількість?..
До того ж, як зазначив заступник голови Української народної партії Ярослав Джоджик: «Незрозуміло, який текст обговорювався. Коригування тексту проводилось виключно Мінфіном з ДПА, підприємцям і аналітикам давали слово тільки за умови попередньо надісланого друкованого виступу на підтримку кодексу».
Отже, народне обговорення виявилось по суті профанацією. А найближчим часом ми побачимо той кодекс, який вигідний верхівці та великому бізнесу.
