23 вересня 2011 року вступили в силу нові правила обміну валют. Тепер згідно Постанови № 278 від 11.08.2011 року «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» для операції купівлі-продажу валюти на суму до 50 тис. грн. фізична особа повинна пред’явити документ, що засвідчує резидентність.
Якщо ж сума операції перевищує 50 тис грн., то фінансова установа зобов'язана вказати в довідках та квитанціях:
- Прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи,- Серію і номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу),- Дату видачі та орган, що його видав,- Місце проживання (реєстрації),
- Реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Не радо зустріли ініціативу НБУ як банкіри, так і експерти, і само собою, населення. Що за злий жарт вирішив утнути регулятор, невже Україна вирішила наслідувати білоруський валютний сценарій? Не найкращий варіант для розвитку ринку. Чи не так?
Цілі у Нацбанку, начебто, благородні. Адже, по-перше, НБУ постановою хоче зменшити відтік грошей у тіньову економіку. По-друге, це начебто крок до лібералізації валютного ринку, адже ліміт продажу валюти в одні руки за день збільшено з 80 тисяч гривень до 150 тисяч гривень. По третє, це прагнення Нацбанку зробити операції до 50 тис. більш прозорими та офіційними. І зрештою, це суто психологічний ефект, яким НБУ намагається знизити попит населення на інвалюту, і таким чином, гривню від можливого тиску, пов’язаного з очікуванням девальвації.
Але невже в НБУ сидять настільки наївні люди, що за допомогою подібного нововведення сподіваються змінити щось на краще? Чи у Постанові криються зовсім інші мотиви? Єдине чого справді можна досягнути таким чином, це зменшити кількість валюто-обмінних операцій як таких, адже українець задумається перед тим як давати свої дані банку, чи тим паче обміннику. Яскравим підтвердженням тому став перший день, коли вступили в дію правила валютообмінних операцій: попит на валюту скоротився з 222 млн. дол. до 98 млн. дол.(у порівнянні з 22 вересня).
І зрештою, це просто незручно носити з собою документ чи бодай навіть ксерокс, аби обміняти незначну суму, скажімо, у 20 доларів.
Очевидним наслідком подібного нововведення є і зростання попиту на міняйл, яким паспорт не потрібен. Подібні корективи на валютному ринку це свого роду провокація Адже, маючи ціль поміняти валюту, не так складено оминути закон, наприклад, міняти гроші з чужими паспортами.
Зрозуміло, що кому валюта потрібна, той знайде спосіб її отримати, а чорний ринок так зовсім не зникне, а лише змінить вираз обличчя.
Неясно, що будуть робити фінансові установи з величезними потоками даних. Як відомо, банки не зобов'язані регулярно здавати інформацію, про громадян, які купували, чи продавали валюту, лише коли виникне підозра стосовно конкретної юридичної чи фізичної особи. Доступ у такому випадку можуть отримати і правоохоронні органи. Дещо дивний шлях для отримання даних, навряд чи справжні злочинці впіймаються ось так, через точки обміну валюти.
Чи може Нацбанк хоче виявити зловживання зі сторони банків, ну тоді б краще і придумав правила які б діяли для фінустанов, а не для всього населення.
Деякі експерти взагалі вважають постанову НБУ не конституційною: "Це неконституційне розпорядження, і треба його скасовувати, оскільки тут втручаються у приватні права – дані про особу. Відбуватиметься збір інформації про людей, це буде класифікуватися, тиражуватися, можливо, продаватися, використовуватися податковою для того, щоб відстежувати тих, у кого які обмінні операції",- зазначає голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
І в тому є певний сенс. Адже жодна розвинена європейська країна не вдається до подібної практики: обмін валюти з паспортом. І намагаючись вигнати український валютний ринок із тіні, НБУ може ще більше туди його загнати. Як відомо «благими намірами…».