Business Online - бізнес-новини України

Всесвітній банк підрахував, що український бізнес у тій або іншій формі виплачує 135 різних податків. Це абсолютний світовий рекорд, інформує видання

Друге місце в цьому рейтингу Всесвітнього банку зайняла Румунія. Але вона виглядає «слабачкою» на нашому тлі. У неї кількість податків усього 113. А от на третьому місці – Ямайка з результатом усього 72 податки», – пояснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

За словами експерта, у європейських країнах кількість податків не перевищує 10, а в Гонконгу становить лише 3.

Про це ІА ZIK повідомила прес-служба ОДА.

20 квітня, під час візиту міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького на Дністровську ГАЕС голова ОДА Михайло Папієв передав міністру перелік соціально-значимих об’єктів цього регіону, які потребують фінансової підтримки.

«На 2013 рік передбачо 40 млн грн, і ми хочемо розділити їх порівну – 20 млн на місто Новодністровськ та 20 – на Сокирянський район. Ці кошти будуть спрямовані на будівництво будинку культури та спортивної школи у Сокирянах, на розвиток соціально-важливих об’єктів і в місті енергетиків – садки, школи, лікарні», – сказав голова ОДА.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький пообіцяв сприяти у виділенні необхідних коштів для Чернівецької області.

Про це 22 квітня повідомляє прес-служба міжнародного проекту.

Документ було укладено з метою встановлення офіційних відносин для підтримки реалізації ініціатив направлених на економічний розвиток Львівщини. Своїми підписами офіційне партнерство закріпили голова Львівської ОДА Віктор Шемчук, заступник голови Львівської облради Валерій П’ятак та пані Керол Кардіш, директор програми МЕРМ у Східній Європі, ФКМ-Інтернешенл.

Відповідно до меморандуму сторони домовились співпрацювати у сфері реформування економіки та місцевого самоврядування, вдосконалення міжвідомчої співпраці, спрямованої на економічне зростання та розвиток територіальних громад області.

Було визначено ряд пріоритетів спільної діяльності, які скеровані на: створення нових механізмів співпраці облради, ОДА та органів місцевого самоврядування територіальних громад області у розробці та впровадженні заходів, спрямованих на місцевий економічний розвиток у містах-партнерах проекту МЕРМ у Львівській області; підготовку і внесення пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності регіональних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері планування економічного розвитку, залучення громадськості до участі у підготовці та обговоренні проектів рішень органів влади; розширення співпраці представників органів місцевого самоврядування з регіональними органами влади у формулюванні регіональної політики та програм, вдосконаленні інституційних структур, процедур та механізмів, пов’язаних з місцевим економічним розвитком, зокрема шляхом участі у діяльності дорадчих органів, робочих груп, проведенні аналітичних досліджень та організації навчання представників органів влади та місцевого самоврядування області з питань місцевого економічного розвитку та інше.

Під час зустрічі було обговорено подальші кроки в реалізації меморандуму, зокрема, можливість розробки Комплексної стратегії розвитку Львівщини до 2020 року та плану її реалізації.

Довідка.

Проект міжнародної технічної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України» спрямований на створення сприятливого клімату для економічного розвитку в Україні та зміцнення демократії і має на меті покращити умови та можливості економічного зростання завдяки ефективному урядуванню, яке відповідає інтересам громадян і бізнес-спільноти, за активної підтримки центральних органів влади. Проект МЕРМ реалізується з січня 2010 року до грудня 2014 року, надає підтримку територіальним громадам дванадцяти українських міст Львівської та Дніпропетровської областей вдосконалювати планування та надання послуг, що сприяють місцевому економічному розвитку.

autosvit.com.ua

Про це йдеться у законопроекті про зміни щодо посилення відповідальності за окремі види правопорушень, пише

Зокрема, в МВС наголошують, що законопроект підготовлений в рамках виконання пункту 197.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

Законопроектом пропонується підвищити штрафи для водіїв за низкою правопорушень. Зокрема, найбільше зросте штраф за непристебнутий ремінь безпеки: з 51-85 гривень до 170-340 гривень, а також за «невиконання вимог посадових осіб МВС» – до 1020 гривень для звичайних водіїв і до 1700 гривень для посадових осіб.

Також з’явиться новий штраф – за «установку на проїжджій частині предметів, які перешкоджають проїзду транспортних засобів або їх зупинці чи стоянці», крім окремо визначених випадків, пропонують штрафувати на 340-510 гривень або залучати до громадських робіт.

Крім того, міліції хочуть дати право «здійснювати в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, контроль технічного стану колісних транспортних засобів під час їх експлуатації».

Як повідомлялося, нова редакція правил дорожнього руху, яка була прийнята 11 лютого 2013 року на засіданні уряду.

Про це 22 квітня повідомляє прес-служба ГУ Міністерства доходів і зборів у Львівській області.

З лютого впроваджено систему внутрішнього моніторингу ризиків особового складу. Запроваджено раптові перевірки службової діяльності оперативних підрозділів, ротації особового складу. У зонах митного контролю трьох автомобільних пунктів пропуску для забезпечення контролю за службовою діяльністю функціонують системи відеоспостереження, зображення з яких у режимі реального часу передаються до Моніторингового центру. На інформаційних стендах розміщено інформацію щодо функціонування антикорупційного сервісу «Пульс» Міністерства доходів і зборів України.

За задумом, усі ці заходи мають сприяти недопущенню порушень під час митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів.

Про це йдеться у відповідному розпорядженні Кабміну від 22 квітня 2013 р. № 253-р і 254-р.

Розпорядженням № 252-р заступником глави правління НАК «Нафтогаз України» призначений Володимир Тріколіч, який раніше обіймав посаду першого заступника глави правління НАК.

Валентин Франчук з 2005 року по 2009 рік був комерційним директором АТ «Укрнафта». Він також обіймав посаду голови правління нафтопереробного комплексу «Галичина». НПК «Галичина» і «Укрнафта» контролюються групою компаній, афілійованих з «Приватбанком».

У 2009 році Франчук був призначений заступником голови правління «Нафтогазу», проте в 2011 року був звільнений з цієї посади.

Дмитро Мормуль з 2006 по 2008 рік був призначений першим заступником голови Державної геологічної служби.

З 2008 року по 2010 рік обіймав посаду голови Державної геологічної служби. З 2010 року по 2011 рік заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України. З 2011 року по 2012 рік заступник міністра екології та природних ресурсів України. Як відомо, з квітня по грудень 2012 року міністерство екології та природних ресурсів очолював Едуард Ставицький, пише .

Про це IA ZIK повідомили в ГУ статистики у Львівській області.

Середній розмір допомоги дорівнював 1002 грн, або 87,4% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1147 грн).

Рівень зареєстрованого безробіття на кінець березня 2013 року склав 1,8% населення працездатного віку, зокрема, у сільській місцевості – 1,9%, у міських поселеннях – 1,8%.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до служби зайнятості, у березні 2013 року порівняно з лютим збільшилася на 7,9% (на 214 осіб) і на кінець місяця становила 2911 осіб.

На одне вільне робоче місце (вакантну посаду) претендувало 10 осіб.

Значення цього показника коливалося від 31 особи у Львівському міському центрі зайнятості до 3080 осіб у Сколівському районному центрі зайнятості.

За професійними групами найбільший попит на робочу силу спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (22,9% від загальної кількості заявлених вакансій) і працівників сфери торгівлі та послуг (20,3%), а найменший – на технічних службовців (1,9%), кваліфікованих робітників сільського та лісового господарства,

риборозведення та рибальства (2%).

За сприяння державної служби зайнятості у березні 2013 року було працевлаштовано 1441 особу, або 3,7% від загальної кількості безробітних.

Серед працевлаштованих осіб 55,7% становили жінки, 51,8% – молодь у віці до 35 років. Найбільша частка працевлаштованих серед осіб, які мали статус безробітного, булла у Золочівському районному центрі зайнятості (6,8%), найменша – у Моршинському міському центрі зайнятості (0,7%).

Про повідомляє прес-служба НКРЗІ, пише .

Відповідне рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку і інформатизації (НКРЗІ), «Про затвердження граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги» №196 від 4 квітня 2013 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Згідно з рішенням комісії, у 2013 році будуть поетапно, з 1 травня і з 1 листопада, впроваджені нові Граничні тарифи. Зокрема, абонентська плата на місяць за користування фіксованим телефоном з 1 травня зросте на 7-8% для жителів міст і райцентрів і на 10% – для сіл і селищ міського типу (окрім райцентрів). З 1 листопада абонплата для жителів сіл і селищ зросте ще на 15%.

Згідно зі вказаним рішенням, абонплата за користування фіксованим телефоном зросте з 1 травня для населення і бюджетних організацій міст і райцентрів – з 27,26 грн (тут і далі – без ПДВ) для телефонів без почасової оплати до 29,18 грн, і з 24,25 грн до 26,24 грн – з почасовою оплатою; для інших організацій і фізосіб-підприємців – з 39,05 грн до 41,78 грн (без почасової оплати) і з 35,32 грн до 37,79 (з почасовою оплатою). Для жителів сіл і селищ міського типу і бюджетних організацій в сільській місцевості абонентська плата зросте з 16,38 грн до 18,02 грн (без почасової оплати) і з 14,32 грн до 15,76 грн (з почасовою оплатою), для інших організацій і фізосіб-підприємців – з 25,70 грн до 28,27 грн (без почасової оплати) і з 22,50 грн до 24,75 грн (з почасовою оплатою).

З 1 листопада абонентська плата для міст і райцентрів не зміниться порівняно з абонплатою, встановленою з 1 травня 2013 року. Для жителів сіл і селищ міського типу і бюджетних організацій в сільській місцевості абонентська плата з 1 листопада 2013 року (порівняно з 1 травня 2013 року) зросте з 18,02 грн до 20,72 грн (без почасової оплати) і з 15,76 грн до 18,12 грн (з почасовою оплатою), для інших організацій і фізосіб-підприємців – з 28,27 грн до 32,51 грн (без почасової оплати) і з 24,75 грн до 28,46 (з почасовою оплатою).

У НКРЗІ підвищення тарифів обґрунтували необхідністю формування тарифів на підставі собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку, а також необхідністю уникнення перехресного субсидування одних телекомунікаційних послуг за рахунок інших тощо.

На думку НКРЗІ, на даний час діючі Граничні тарифи на послуги місцевого телефонного зв’язку, в першу чергу сільського, є збитковими для операторів телекомунікацій. Так, тарифи на сільський телефонний зв’язок становлять лише близько 40% від собівартості обслуговування.

Про це заявив перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко під час «круглого столу» в Києві, передає

За його словами, за період незалежності, з 1991 по сьогоднішній день, ринок таксі зріс у 13 разів – до 220 тис. автомобілів. У той же час кількість суб’єктів господарської діяльності в цій сфері з 1994 року зросла в 894 рази – з 33 до 29,5 тисяч.

Як зазначив Єфименко, український ринок таксомоторних перевезень характеризується неоднорідністю парку, тоді як у європейських країнах він однорідний.

«Зараз державу хвилює три питання: безпека перевезень, наповнення бюджету від цих перевезень, так як сьогодні платежі наближаються до нуля, і рівень сервісу, який отримує пасажир», – сказав перший заступник міністра інфраструктури.

Він наголосив на необхідності реформувати український ринок таксі шляхом прийняття закону про такі перевезення, проект якого підготувало міністерство.

Як повідомлялося, за словами голови профспілки таксистів Василя Попика, через тіньовий ринок таксі бюджет щомісяця недоотримує більше 100 млн гривень, а у рік – приблизно 1,5 млрд гривень.

Про це розповів президент асоціації «Укркондпром» Олександр Балдинюк.

«З 3 квітня автотранспорт з кондитерської продукцією з України не пропускає білоруська митниця», – сказав він.

Офіційно обмежень поставок країна не вводила, але до продукції з нашої країни застосовується посилений митний контроль, пояснює він.

«Білоруське законодавство дозволяє в цьому випадку затримувати вантаж на митниці до 20 днів з можливістю продовження цього терміну», – пояснив він.

Білорусь – четвертий за розмірами експортний ринок для українських кондитерів (понад 5% всього експорту; дані Держстату за 2012 рік), пише

Торік було поставлено туди понад 20 тис. т продукції на 446 млн грн. Зараз через обмеження поставок тільки в квітні втрати українських кондитерів можуть становити 40 млн грн, а з урахуванням великодніх свят, коли попит на кондитерські вироби зростає, ця цифра може значно зрости, вважає Балдинюк.

За даними учасників ринку, труднощі з постачанням продукції зазнають найбільші виробники кондитерських виробів України, в тому числі Roshen, «Конті», АВК і ЖЛ. Офіційно в компаніях коментувати цю тему відмовилися. Але в неофіційних бесідах менеджери підтвердили існування проблем, пов’язуючи дії білоруської влади з нещодавною націоналізацією фабрик в країні.

«До 50% всього імпорту кондитерських виробів у Білорусь приходиться на українську продукцію. Місцеві виробники зараз втрачають частку, тому в першу чергу вирішили захиститися від нас», – каже менеджер однієї з компаній.

У білоруські магазини навіть надійшли негласні доручення від влади обмежити місця на полицях для імпортної продукції.

«Про це нам повідомили контрагенти в Білорусі», – розповіли в іншій компанії.

Питання вже порушувалося на міжурядовому рівні, розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк.

12 квітня ця тема обговорювалася під час зустрічі Прем’єр-міністра Миколи Азарова та першого віце-прем’єра Сергія Арбузова з першим заступником голови уряду Білорусі Володимиром Семашком.

13 квітня Семашко доручив білоруським відомствам почати митне оформлення «без бюрократичних витрат і в стислі терміни», але питання так і не зважився, додає чиновник. «У четвер я спілкувався з послом Білорусі в Україні Валентином Величко. Він пообіцяв розібратися в ситуації», – каже Іван Бісюк.

Наступний раунд переговорів запланований на наступний тиждень, стверджує ще один чиновник з Міністерства економічного розвитку і торгівлі. За його словами, якщо найближчим часом білоруська сторона не зніме обмеження, Україна може прийняти відповідні заходи. «Негласно вже дано доручення розглянути можливість додаткової перевірки білоруської молочної продукції на предмет відповідності українським стандартам», – зазначив він.