Не так часто валютні переживання в Україні займають не перше місце, але зараз українці переключили увагу з таких завжди обговорюваних долара, євро, гривні на …звичайнісінькі продукти.
Так, так, саме продукти харчування порушили спокій населення, адже їх подорожчання оцінюють у 25%... а аналітики прогнозують і подальше зростання цін…на 50 % до кінця року (!).
А середньостатистичний українець, як відомо, витрачає на їжу 51,5% свого заробітку…
Які ж продукти подорожчали, на скільки, а головне чому? І чи вдасться кому зупинити стрімкий ріст цін?
Хто зна з чого це почалося, але всі пам’ятають як шаленіли ціни на гречку, яка спочатку коштувала близько 10 гривень, а потім подорожчала до 15-20, а згодом ціни взагалі злетіли до рекордних 35 гривень.
У подорожчанні гречки звинувачували то аграріїв, то фасувальників, то торгові мережі…але корінь зла - це все-таки влада, яка подарувала нам такі «доступні» ціни. Подорожчання спровокував уряд, спочатку забороною на експорт зернових, а потім крикливими заявами про їх дефіцит. Знову ж таки, в собівартість гречки включаються енергетичні та транспортні затрати, а бензин та дизпаливо, як всі вже помітили, теж подорожчали.
Тепер нам пропонують китайську гречку, яка на гречку і то, мабуть, мало подібна, і коштувати буде за попередніми прогнозами 14 грн./кг. Хоча, у перерахунку в Китаї вона коштує 6-7 гривень, де осяде різниця не важко здогадатися.
Гречка не самий популярний продукт серед населення, тому нажитися на ній удосталь не вийшло. Важливий продукт, ціна на який відчутно зросла за останній місяць - це борошно. Якщо ще на початку місяця воно коштувало 3 гривні 50 копійок, то зараз його мінімальна ціна - 4 гривні за кілограм.
А, отже, гряде подорожчання і напряму пов’язаних з борошном продуктів - макаронних виробів, хліба тощо..
Ажіотаж подібний до того, що виник на ринку борошна та гречки, може трапитися і з цукром. Адже українські виробники випустили його менше, аніж попит в Україні. Більше того, Кабмін підвищив мінімальні ціни на цукор та цукровий буряк на 15%. Нові ціни будуть діяти з 1 вересня 2011.
Наступними стали овочі, найбільше подорожчала капуста, дешевизною якої так гордився Азаров у 2007р. Ціна на такий необхідний овоч збільшилась вдвічі, в півтора рази подорожчала і морква, майже у два - буряк. Отже борщ для українців нині став далеко не таким доступним.
Вдарили по кишеням ціни і на соняшникову олію, досить стабільна у ціні 2010 року, на початок поточного подорожчала до 16 грн.
Фрукти в середньому подорожчали на 2 грн., картопля - на 30%, кондитерка – на 20-40%, алкоголь – на 21%.
Загальний ажіотаж штовхає вверх і ціни на вівсянку, за останній місяць крупа подорожчала вдвічі, а розмови про неврожай і нестачу сировини сприятимуть подальшому зростанню цін.
Отже, що не день, то щось дорожчає, смак життя українця – то смак економії. Усім очевидно, що всі ці зростання цін та дефіцити продуктів, це наслідок непродуманого державного регулювання.
«Гречану справу» можна було б вирішити, чи хоча б пом’якшити, скасувавши ввізне мито на крупу, адже про неврожай, а отже, і майбутні нестачі на ринку було відомо ще влітку.
«Розслабитися» ринку борошна міг допомогти Держрезерв, якби запропонував зерно за заниженими цінами, однак, здається, що держава ще не готова на цей крок.
Але уряд завжди прямо чи опосередковано впливає на ринок продуктів там де не треба, це і квоти на зернові, і Податковий кодекс, який ставить у непросте положення спрощенців (а вони само собою задіяні у виробництві та збуті продуктів харчування), і ціни на пальне, які підвищують собівартість товарів. В цей час зі слів чиновників, вони або непричетні до дефіциту харчів, або заявляють, що в Україні «продукти є дешевшими, аніж у країнах-сусідах».
Звичайно, і саме населення підливає масла у вогонь панічними настроями, але з іншого боку як тут не панікувати, хто зна чи 51,5 відсотків зарплатні, які витрачаються на їжу не перетворяться у значно більшу цифру?